Цитатна характеристика Тетерваковського з п’єси «Наталка Полтавка»
Чи зустрічали ви людей, які прикривають свою жадібність та хитрість красивими словами? У п’єсі «Наталка Полтавка» є такий персонаж – возний Тетерваковський.
Він освічений, має посаду, але не дуже обтяжує себе поняттями чесності й совісті. Його мова сповнена старослов’янських висловів і незграбних латинізмів, а вчинки – підступні. Тож давайте розглянемо цього колоритного героя ближче.
Возний – чиновник-хабарник
Тетерваковський – типовий представник дрібного чиновництва часів кріпосного ладу. Він займається судовими справами, які дають йому можливість брати хабарі та обдурювати простих селян. Його ставлення до чесності найкраще ілюструє його власна пісня:
«Всякий, хто вище, то нижчого гне,
Дужий безсильного давить і жме,
Бідний багатого певний слуга,
Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.»
Чи не знайомо? Вже у XVIII столітті Котляревський показав вічну проблему суспільства: ті, хто має владу, використовують її у власних інтересах.
Невдалий залицяльник: любов чи розрахунок?
Возний намагається свататися до Наталки. Але, чи дійсно він її кохає? Чи просто хоче мати молоду, гарну дружину, яка вигідно доповнюватиме його статус? 🤨 Він освідчується Наталці, використовуючи купу незрозумілих слів і канцеляризмів, але його мова не викликає довіри:
«Когда би я іміл — теє—то як його — столько язиков, сколько артикулов в статуті ілі сколько зап’ятих в Магдебурськом праві, то і сих не довліло би на восхваленіє ліпоти твоєй!»
Його кумедна спроба говорити красиво тільки підкреслює, що він далекий від справжніх почуттів. Наталка швидко розуміє, що він їй не пара.
Маніпулятор, що не гребує брехнею
А що ж робити, коли Наталка не хоче виходити заміж? 🤔 Тетерваковський не здається. Він підкуповує виборного Макогоненка, аби той допоміг йому переконати дівчину. Він навіть говорить виборному:
«…коли ж що, то можна і брехнути для обману, приязні ради.»
Як вам таке? Він відкрито заявляє, що обман – це звичайна справа. І все заради «приязні». Звісно, не своєї до Наталки, а свого комфорту.
Фінальна поразка: що перемагає?
Тетерваковський майже досягає свого – Наталка погоджується на шлюб, щоб не засмучувати матір. Але коли з’являється Петро, ситуація різко змінюється. І ось тут стається щось несподіване – замість того, щоб вимагати виконання обіцянки, возний… поступається.
«Я одказуюсь от Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственное владініє.»
Здавалося б, він відмовився добровільно. Але чи не зіграв тут роль страх виглядати посміховиськом? Чи, може, він зрозумів, що Наталка все одно його не кохатиме?
Висновок
Тетерваковський – не однозначний персонаж. Він комічний, розумний, але водночас підступний і користолюбний. Його мова – це гра слів без справжніх почуттів, його дії – маніпуляції, його бажання – егоїстичні. Але врешті-решт навіть він змушений поступитися перед справжнім коханням.
Чи не нагадує це ситуацію, коли хитрість і підступність програють чесності та справжнім почуттям? 😊
