Стислий переказ комедії «Мартин Боруля» Карпенка-Карого

Дія перша: Велика мрія Борулі

У центрі подій – Мартин Боруля, заможний селянин, який мріє стати дворянином. Його головний ворог – поміщик Красовський, який назвав його «бидлом». Образившись, Боруля подає на нього до суду, сподіваючись довести своє «шляхетне» походження.

У цьому йому допомагає Трандалєв, хитрий повірений, який водночас веде справу Красовського проти Борулі. Тим часом дочка Маруся кохає простого хлопця Миколу, але батько мріє видати її за чиновника Націєвського.

Ось цитата, яка показує погляди Борулі:

«Коли б ще дочку пристроїть за благородного чоловіка…»

Дія друга: дворянські порядки

Уявіть собі: в хаті Борулі нові правила! Тепер усі мають спати довше (бо так роблять дворяни), говорити «папінька» та «мамінька» і загалом жити «по-панськи». Але реальність дає ляпас: Омелька (наймита) обкрадають у місті, а Мартин починає підозрювати, що син Степан замість роботи пиячить.

А що ж із Марисею? Гервасій Гуляницький, батько Миколи, приходить сватати її за сина, але отримує відмову – Боруля не хоче «сватів-мужиків».

Ось як він пояснює свою позицію:

«Не сьогодні-завтра нас утвердять у дворянстві!»

Дія третя: небажаний наречений

Настає момент істини: приїжджає Націєвський. Він хизується манерами, грає на гітарі, але всім зрозуміло – цей панок любить тільки себе. Марися дає йому відкоша, бо її серце належить Миколі.

Але Боруля не здається: він мріє про майбутнє, де полюватиме з собаками та гратиме в карти, мов справжній дворянин.

Дія четверта: велике розчарування

І ось воно – викриття! Націєвський – звичайний авантюрист. Він бере з Борулі гроші, вимагає велике придане, а коли чує чутки, що Марися вагітна (що, звісно, неправда) – тікає.

Боруля в люті женеться за ним і навіть влаштовує бійку. Але це лише початок його поразок: виявляється, повірений Трандалєв продав усі документи Красовському.

Дія п’ята: крах ілюзій

Фінальний удар – із Сенату надходить відмова у дворянстві, бо в документі помилка: замість «Боруля» написали «Беруля».

Степан втрачає роботу, бо закрили земський суд. Марисю нарешті віддають за Миколу.

А що ж Боруля? У розпачі він спалює всі «дворянські» папери та вигукує:

«Горять червоно, як кров дворянська!»

Але навіть після цього він не зрікається мрії – тепер він хоче, щоб його онуки стали дворянами.

Висновок

Комедія «Мартин Боруля» – це історія про людину, яка так хотіла стати «паном», що забула, хто вона насправді. Це смішна, але водночас сумна розповідь про безглуздість гонитви за фальшивими ідеалами.

Отож, як думаєте: чи багато сьогодні таких «боруль», які женуться за статусом, забуваючи про справжнє життя? 😉