Характеристика Палагни з повісті «Тіні забутих предків»

Палагна – одна з найбільш суперечливих героїнь у повісті «Тіні забутих предків». Вона не така легка й ефемерна, як Марічка, не така мрійлива й відсторонена, як Іван. Вона реальна, земна, владна. Вона хоче жити тут і зараз, і в цьому її сила та її трагедія.

Звідки вона?

Палагна народилася у багатій родині. Це відразу відчувається – вона не знає нестачі, звикла до достатку. Вона гарна, пишна, міцна.

Процитуємо уривок, що змальовує її зовнішність:

«Горда, пихата, зарозуміла, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю».

Її краса – не тендітна, а сильна. Вона не схожа на Марічку, яка здається частиною природи. Палагна – господиня, та, хто бере від життя все.

Її шлюб з Іваном: любов чи вигода?

Іван одружується з Палагною не через почуття. Його змушує це зробити потреба у нормальному житті – він не може вічно ходити горами та сумувати за Марічкою.

А що Палагна? Чи кохала вона його? Схоже, що ні. Для неї важливе господарство, статки, сила чоловіка. Вона прагне, щоб її чоловік був таким, як усі – роботящим, турботливим, активним. Але Іван після втрати Марічки – ніби тінь.

Процитуємо уривок, що показує їхні стосунки:

«Жінка сердилася, чоловік відчував провину лише перед худобою».

Вони не розуміють одне одного. Іван живе минулим, а Палагна – реальністю.

Чому вона пішла до мольфара?

Палагна шукає те, чого не отримує від Івана: увагу, силу, пристрасть. Вона не може змиритися з тим, що її чоловік байдужий до неї. І ось з’являється Юра – мольфар, той, хто керує стихіями. Він таємничий, владний, він володіє магією.

Процитуємо уривок про Юру:

«Про нього люди казали, що він богує».

Він дає Палагні те, чого вона хоче. Вона не відчуває докорів сумління – для неї це просто шлях до щастя.

Палагна – позитивний чи негативний персонаж?

Чи можна її засуджувати? Вона хоче жити, вона прагне любові, сили, впевненості. Вона не зраджує ідеї кохання – вона просто шукає його там, де воно ще існує.

Можливо, проблема не в ній, а в тому, що Іван ніколи не зміг би полюбити когось, крім Марічки.

Висновок

Палагна – не ідеальна, не ніжна, не романтична. Але вона справжня. Вона не хоче бути тінню забутих предків. Вона хоче жити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *