Переказ (скорочено) роману «Острів скарбів» Стівенсон

Чесно кажучи, це одна з тих історій, у яких з перших сторінок пахне солоним вітром і пригодами. Розповідь веде юний Джим Гокінс – хлопчина, який навіть не здогадувався, як його життя перевернеться догори дриґом після знайомства зі старим моряком.

Неспокій у заїзді “Адмірал Бенбоу”

Колись у заїзді Джимового батька оселився моряк із шабельним шрамом на щоці – Біллі Бонс. Він був грубий, схожий на вовка, що відчув загрозу. Біллі щодня вдивлявся в обрій, боячись одноногого моряка. Мати Джима не раз дивувалася:

“Чого це він щовечора трусить пляшку з ромом, наче всередині відповідь на всі біди?”

Коли Біллі приходив до тями після чергової пиятики, він тремтячим голосом бурмотів про чорний знак – символ смертельного вироку серед піратів. І недарма: одного дня сліпий пірат П’ю передав йому той самий знак. Біллі не витримав напруги й помер просто у залі заїзду. А що лишилося після нього? Скриня з мотлохом і старою картою острова.

Полювання за картою

Це була карта скарбів Флінта – найстрашнішого пірата всіх морів. Джим показав її доктору Лівсі та сквайру Трелоні. І от що цікаво: замість спроб сховати її або спалити, вони вирішили знайти скарби.

Так народилася ідея експедиції. Сквайр придбав шхуну “Еспаньйола” і найняв команду. А ви знали? Серед новобранців був і одноногий кухар – Довгий Джон Сільвер. Ім’я, що змушувало Біллі Бонса корчитися від страху.

Шхуна під чорним прапором

Відпливаючи, Джим не міг і уявити, що пливе серед вовків у людській подобі. Капітан Смоллетт одразу відчув недобре. І мав рацію. Якось Джим сховався у діжці з яблуками – і почув моторошну розмову. Сільвер казав:

“Щойно скарби будуть наші, ми поріжемо їх, наче баранів”.

У той момент Джим зрозумів: це не просто мандрівка – це пастка. Він попередив капітана. Чесно кажучи, ця ніч була початком великої гри на виживання.

Перші постріли і втеча

Коли “Еспаньйола” пришвартувалася біля острова, частина команди висадилась на берег. Сільвер одразу взявся переманювати матросів на свій бік. А той, хто вагався – помер. Джим, ризикуючи, втік у хащі. Там він натрапив на Бена Ґана – чоловіка, покинутого піратами три роки тому.

Бен розповів, що давно знайшов і сховав скарби. Він попросив Джима передати про це сквайру і пообіцяв допомогу.

Частокіл і облога

Тим часом капітан Смоллетт разом із Лівсі й Трелоні зайняли укріплення на острові – блокгауз із частоколом. Там вони відбивали напади піратів. Згадайте, як Джим писав:

“Гармата гепала, наче величезний кулак бив по нашій хатині. Але ми стояли, як скеля”.

І справді – мужність цієї невеликої групи вражала.

Нічні рейди Джима

А тепер дивіться, яка штука. Джим, не питаючи дозволу, знайшов човен Бена Ґана і вночі підплив до “Еспаньйоли”. Він перерізав линву, відпустив шхуну в дрейф, а потім сам потрапив на її борт. Там його чекав Ізраель Гендс – поранений, але ще небезпечний. У смертельній сутичці Джим вистрелив і скинув його за борт.

“Я стояв на палубі, і мені здалося, що я став дорослим за одну ніч”, – визнає він.

Скарби і зрада

Коли Джим повернувся до укріплення, на нього чекала несподіванка. Фортеця була у руках піратів. Сільвер спробував умовити Джима приєднатися до них. Хлопець відмовився. Сільвер вирішив використати його як заручника.

Та і тут все пішло шкереберть. Пірати, знайшовши яму, де мав бути скарб, побачили лише порожнечу. Бен Ґан давно виніс золото і заховав у печері. Лють піратів була страшна. Але у вирішальний момент з лісу пролунали постріли – це лікар, Бен і Грей напали ззаду. Бунтівники кинулися навтьоки.

Повернення додому

Останні дні на острові минули у напруженні й збиранні скарбів. Друзі знали: залишати трьох живих піратів було ризиковано, але тягти їх на борт – ще гірше. Тож ті лишились на острові.

Іронія в тому, що Довгому Джону Сільверу вдалося втекти разом із частиною золота. Якось він просто зник, лишивши по собі порожню каюту й мовчазного папугу.

“Піастри! Піастри! Піастри!” – кричав він, наче знущаючись.

Ось що цікаво:

Стівенсон так яскраво описав пригоди, що навіть сьогодні їх читають із затамованим подихом. Зверніть увагу, як він показав дволикість Сільвера – одночасно зрадника і людину, що здатна захищати Джима, коли це йому вигідно.

Наостанок

“Острів скарбів” – це не лише гонитва за золотом. Це розповідь про вибір: бути людиною чи стати хижаком. А як би вчинили ви, якби опинилися на місці Джима?