Головні герої новели «Вождь червоношкірих» О. Генрі

У цій статті я хочу розповісти вам про персонажів, які перетворили коротеньку новелу О. Генрі на справжню сцену театру абсурду. Здавалося б, двоє дорослих чоловіків і один хлопчик – а скільки тут несподіваних ролей і смішних, і сумних водночас.

Сем – авантюрист із холодною головою

Хм… дайте мені подумати про це… Сем – людина, яка йшла до своєї мети вперто і з чітким планом у голові. Йому кортіло розжитися грошима, і він не надто переймався моральною стороною викрадення дитини. Сем – типовий “мозок операції”. Він сам каже про їхню авантюру:

“Їм не вистачало двох тисяч доларів на проведення шахрайської спекуляції, і викрадення з метою викупу видалося їм легким вирішенням питання.”

Ця фраза добре показує, що Сем діяв розважливо, навіть прагматично. Він не бігав по печері з криками і не намагався вдавати коня. Це Біллу дісталася роль мученика.

Та Сем не був бездушним. Йому теж було не по собі від того, що їхній маленький бранець перетворюється на справжнього ката. Пам’ятаєте, як він курив люльку і боявся, що його “спалять на вогнищі”? Ця деталь говорить про те, що навіть найбільш холоднокровні шахраї можуть втратити впевненість.

Білл – найнещасніший спільник

Білл – це окрема пісня. Чесно кажучи, його можна назвати еталоном людини, яка потрапила не в ті обставини і не знайшла, як із них вирулити. Уявіть собі: здоровий дорослий чолов’яга, який панічно боїться десятирічного хлопчика.

Він навіть чесно визнає:

“Білл прямо каже другу, що його страх абсолютно природний.”

І йому є чого боятися! Джонні переслідує Білла вдень і вночі, кричить бойові кличі, лізе з ножем, влаштовує розвідку. Білл навіть падає непритомний, коли розуміє, що хлопчик повернувся до них після втечі.

Ось що цікаво: Білл спочатку здається простим спільником, але потім його характер розкривається по-справжньому. Він не здатен на жорстокість, йому хочеться втекти й забути цю історію. А його відчай доходить до того, що він готовий доплатити, тільки б “Вождь червоношкірих” зник з його життя.

Джонні – маленький диктатор у пір’ї

А тепер – перлина цього дивацького тріо. Джонні, син багатого містера Дорсета. По правді сказати, хлопець із тих, кого важко забути. Він не лише не злякався викрадення – він перетворив його на найкращу гру в житті.

Ви тільки вдумайтесь: дитина, яку двоє злодіїв викрали заради викупу, сама починає керувати ситуацією. Він оголошує себе Вождем червоношкірих і придумує бідолашним викрадачам нові муки:

“Вождь червоношкірих сподівається, що викрадачі назавжди залишать його жити з ними в печері.”

А що, якщо я скажу, що Джонні уособлює дитячу безпосередність, яка може звести з розуму навіть дорослого? Він завжди грає по-справжньому. Якщо це скальп – то треба справді знімати. Якщо кінь – то нехай Білл скаче дев’яносто миль. І ще й гарячу картоплину за комір кине.

Джонні – символ того, що дитина без кордонів виховання здатна стати лідером будь-якої ситуації. І що навіть злочинці безсилі перед фантазією.

Ебенезер Дорсет – батько із залізними нервами

Між іншим, хтось скаже, що Дорсет – персонаж другорядний. Але без нього не було б такої розв’язки. Уявіть собі його холоднокров’я: замість паніки, сліз чи пошуків він спокійно пише відповідь шахраям. І яка це відповідь!

“Він погоджується взяти свого сина Джонні назад, якщо викрадачі доплатять йому 250 доларів.”

Чи не здається вам дивним, що батько радий позбутися сина навіть за гроші злочинців? Тут проглядається іронічна правда: інколи батькам легше віддати дитину на чужі руки, ніж самотужки боротися з її характером.

Дорсет – холоднокровний, хитрий і, можливо, трохи байдужий. І ця байдужість робить його схожим на самого Сема: він теж мислить раціонально.

Ось як це працює: кілька штрихів до портретів

Щоб закріпити образи, подивіться на ці моменти:

• Сем – планувальник, якому вдалося зберегти розум.
• Білл – нервовий, розгублений, неготовий до сюрпризів.
• Джонні – непередбачуваний генератор пригод.
• Дорсет – спокійний стратег із непохитними принципами.

Підсумок

Як на мене, ця четвірка створила історію, у якій межа між жертвою і нападником постійно стирається. Поміркуйте: хто у цій новелі справжній переможець?