Переказ (скорочено) повісті-казки «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» Енде
Якщо вам здається, що одна дитина на острові – це вже цікаво, то зачекайте, поки не почнеться пригода. Бо “Джим Ґудзик і машиніст Лукас” – це не просто казка. Це цілий всесвіт на колесах, а точніше – на локомотиві Еммі. І що найголовніше – тут є все: дружба, дракони, принцеси, цирк, підземні ріки та навіть… уявновелетень.
Хлопчик у посилці
От уявіть собі острів, де живе лише король, троє підданих і один машиніст. Ні шкіл, ні інтернету, навіть пошти – аж раптом приходить посилка з… немовлям. Хлопчика назвали Джим. А Ґудзиком – бо, як не латали його штанці, дірка з’являлася знову. Врешті пришили великий ґудзик, який усе і вирішив. І, чесно кажучи, з цієї миті все й закрутилося.
“У Джима щоразу на одному й тому місці була дірка в штанах… з цього дня всі острів’яни прозивали хлопця Джим Ґудзик.”
Джим ріс, дружив з Лукасом і мріяв стати машиністом. Але одного дня надійшла прикра новина: Емму (локомотив) хочуть ліквідувати – мовляв, острів затісний. Лукас вирішив утекти, а Джим, звісно ж, не залишив свого друга.
Подорож, якої ніхто не чекав
І ось Емма, трохи перероблена, перетворюється на плавучий корабель – і друзі вирушають у мандрівку. Вони опиняються у фантастичній країні Мигдалії – країні з прозорими деревами, срібними дзвіночками і фокусниками на кожному кроці. Але є проблема: до царя не пускають.
“На брамі була кнопка дзвоника із великого цільного алмазу. Лукас натиснув, але голова у віконечку відповіла відмовою.”
Друзі влаштовують циркову виставу, щоб заробити грошей. Публіка у захваті, але цар все ще недоступний. Допомагає лише маленький, але дуже тямущий хлопчик Пінг Понг. Завдяки йому друзі дізнаються, що доньку царя – принцесу Лі Сі – викрали і тримають у страшному Дракон-Місті.
Долина Сутінків і Кінець Світу
Врятувати Лі Сі – непросте завдання. На шляху – Ліс Тисячі Див, моторошна Долина Сутінків, пустеля з міражами та пітьма, яку не пробиває навіть сонце. Тут навіть Емма ледь не зупиняється.
“Незважаючи на те що Лукас топив дуже сильно, крізь вікна кабіни проникав все міцніший мороз.”
Але найбільш неочікуване – знайомство з уявновелетнем Тур Туром. Чим ближче до нього підходиш – тим меншим він стає. І він один із наймудріших персонажів казки. Саме він допомагає знайти шлях до Країни Тисячі Вулканів.
Дракон-Місто і жахлива школа
Здається, що далі вже нічого не здивує. Аж ось – Сумландія. Місто, де все сіре, кам’яне, задимлене. Де живе дракониха пані Мальцан. І де вона викладає… у школі. Так, викрадає дітей з усього світу і змушує їх учити таблицю множення під страхом покарання.
“За партами сиділо близько двох десятків дітей… усі були прикуті ланцюгами до парт, а дракониха пані Мальцан була вчителькою.”
Джим і Лукас вриваються до школи, визволяють дітей і тікають із міста на тому ж локомотиві. Але тепер Емма – переодягнений дракон.
Повернення і нова земля
Друзі пливуть назад, перетинають підземні річки, милуються аметистовими печерами, проходять повз ліс смарагдів і – знову у Мигдалії. Цар в захваті, а Лі Сі – ціла й неушкоджена. І тут, чесно кажучи, починається інша казка: свято, заручини Джима з принцесою, прощання з драконихою (яка, до речі, перетворюється на Золотого Дракона Мудрості), і повернення на Усландію.
“Коли Джим стане повним підданим Усландії, з гілок виросте справжній острів.”
Так з’являється Нова Усландія. Тепер місця вистачає всім.
Чому ця казка чіпляє?
Можна було б сказати, що це просто пригодницька історія для дітей. Але ні. Вона про вибір. Про дружбу. Про те, що ніколи не варто здаватися. І що добро, навіть у вигляді маленького хлопчика у штанцях із ґудзиком, може змінити цілі держави.
“Найбільше на світі Джим хотів стати машиністом, бо ця професія чудово пасувала до його темної шкіри.”
А ще – це дуже смілива фраза для 1960 року.
І кілька слів наприкінці
Міхаель Енде написав цю повість випадково – планував зробити коротке оповідання. Але хіба можна коротко розказати історію про локомотив, який вміє плавати, уявновелетня з оазою посеред пітьми і школу, де вчителює справжня дракониха?
Ні. Це історія, яку хочеться прожити – від першої сторінки до останнього гудка Емми.
