Чим закінчилась повість-казка «Капелюх Чарівника» Янссон

Що буде, якщо знайти чарівного капелюха, який змінює речі й створює дива? Повість-казка “Капелюх Чарівника” – це не просто дитяча пригода. Це ніжна історія про пошук себе, прийняття інших і про те, як навіть найбільше диво не замінить справжнього тепла дому.

Нюхмумрик і прощання, що болить

Насамкінець літа у повітрі Долини Мумі-тролів віяло тривогою – ось-ось мало щось статися. І сталося. Нюхмумрик, головний філософ у цій компанії, вирішив знову рушити в мандри. Але зробив це, як завжди, без зайвих слів –

“сьогодні вирушаю в дорогу, а першого весняного дня повернусь знову”.

Мумі-троль не ховав сліз. Та хіба можна тримати біля себе мандрівника?

Чи знайоме вам це відчуття – коли друг іде, а ти не знаєш, чи все між вами залишиться, як було? От і Мумі-троль залишився сам із цим болем. Але лише на мить.

Що в тій валізці? Та не все так просто!

А ось тепер – увага. Чупсля і Трясля, ті самі мовчазні подружки з валізкою, вирішують розвеселити засмученого Мумі-троля. І знаєте як? Вони показують йому, що ховається у валізці. А там – не абищо, а сам Королівський Рубін, той, що:

“майже такий завбільшки, як голова чорної пантери” – головна ціль Чарівника, якого всі боялися.

Ось це поворот! А ви знали, що Рубін здатен світитися рожево-червоним світлом і… привертати увагу навіть з Місяця? От і Чарівник, побачивши його, негайно злітає на Землю. Але ж Мумі-тролі не з лякливих.

Велике свято з чарівником у саду

Тим часом у Долині готували велике свято на честь знайденої торбинки Мумі-мами. Вона, як завжди, згуртувала всіх – “замісила тісто у ванні, принесла 11 банок варення”. Мама знає, як створити затишок навіть у найхимернішій ситуації.

І от у розпал бенкету з’являється Чарівник. Не страшний, не грізний – “сидів у траві, не зводячи очей з Рубіна”. Його бажання забрати коштовність зустрічається з відмовою:

“Річ у тім, що Рубін уже не твій – його викупили у Мари”.

Це – несподівано. І важливо.

Тут варто зупинитися і подумати: як часто ті, кого ми вважали загрозою, виявляються просто самотніми?

Одне бажання для кожного

Чарівник приймає ситуацію. Він не краде, не свариться. Натомість – пропонує подарунок. Для кожного по одному бажанню. І тут починається магія іншого ґатунку – та, що виконує найглибші мрії:

• Мумі-мама хоче, щоб Мумі-троль не сумував за Нюхмумриком – і біль зникає.
• Мумі-троль бажає надіслати стіл із гостинцями Нюхмумрику – “стіл злетів над деревами й полетів на південь”.
• Ондатр отримує нову книжку, Гемуль – ботанічну лопатку, а Чмих – човен.
• Хропся мріє про очі дерев’яної королеви, але коли все йде не так – Хропусь рятує ситуацію новим бажанням.

І тут настає момент істини. Чарівник, хоч і всемогутній, не вміє творити для себе. Тож Чупсля і Трясля загадують бажання замість нього – подарувати йому ще один рубін. Так у саду з’являється Королева Рубінів – точна пара до того, що вони зберігали у валізці.

А знаєте що? Це було не просто щасливе закінчення. Це було відновлення справедливості. Бо навіть той, хто творить дива, іноді потребує дива для себе.

Що запам’ятовується найбільше?

• Дружба, яка витримує відстані.
• Чарівник, що виявляється не ворогом, а глибоко людяною (хоч і казковою) істотою.
• І Мумі-мама, яка рятує всіх не чарами, а добром.

Свято тривало всю ніч. А Долина Мумі-тролів ще довго була залита сяйвом двох рубінів – справжнім і подарованим.

“Та найщасливішим, мабуть, був Мумі-троль”.

Підсумок

Повість закінчилась не фіналом, а новим початком. Бо справжня казка – це коли після всіх пригод у тебе лишається тепло, спокій і хтось поруч, хто завжди наллє тобі кави.