Характеристика Бертольдо з поеми «Давня казка» Лесі Українки
Як змінюється людина, коли отримує владу? Чи може той, хто колись був добрим і справедливим, перетворитися на жорсткого гнобителя? Відповіді на ці питання дає нам Леся Українка у своїй поемі «Давня казка», розкриваючи складний образ Бертольдо – лицаря, закоханого, воїна, переможця і зрештою – тирана.
Юність і романтика: лицар, який прагне любові
На початку твору Бертольдо – молодий мисливець, що випадково зустрічає поета. Спочатку між ними відбувається гостра суперечка, адже лицар, типовий представник феодальної знаті, дивиться на світила мистецтва з погордою. Він вважає багатство і титули важливішими за свободу духу. Однак саме слово поета допомагає йому завоювати серце Ізідори.
Процитуємо уривок, який ілюструє його захоплення:
«Я б віддав твоє багатство
І непевнії країни
За єдиний поцілунок
Від коханої дівчини…»
Бертольдо ще не розуміє справжньої цінності поезії, але вже відчуває її силу. І хоча він співає серенади, складені іншим, ці рядки відкривають йому двері в серце коханої.
Слава, війна і влада: початок падіння
Бертольдо вирушає на війну, де здобуває перемоги і отримує винагороду від короля. Він стає могутнім графом, отримує нові землі, а разом із ними – необмежену владу над простим людом. І ось тут проявляється його справжня сутність.
Захоплений багатством і можливостями, він змінюється, поступово втрачаючи ті риси, які колись робили його людиною. Він вводить нові податки, посилює гноблення, а народ змушений терпіти.
Процитуємо уривок, що ілюструє цю зміну:
«Трудно навіть розказати,
Що за лихо стало в краю, —
Люди мучились, як в пеклі,
Пан втішався, як у раю.»
Бертольдо стає тим, кого сам би колись зневажав. Він перестає згадувати і поета, і його пісні. Для нього головне – збереження влади, навіть ціною страждань підданих.
Конфлікт із поетом: останнє випробування
Та з’являється новий виклик – пісні поета знову лунають в народі. Вони нагадують людям про волю і рівність. Бертольдо розуміє: слово – це сила, сильніша за зброю. Він намагається підкупити поета, пропонуючи йому придворну посаду, та отримує горду відповідь:
«Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.»
Коли підкуп не спрацьовує, граф вдається до репресій. Він кидає поета у в’язницю, але навіть там його голос не зникає – слова продовжують жити в народі.
Занепад і поразка: що залишилось після Бертольдо?
Закономірний фінал: народ повстає, а самого графа скидають. Проте чи це справжня перемога? Адже після нього залишаються нащадки, які можуть повторити його шлях. Леся Українка попереджає:
«Зостався по Бертольду
Молодий його нащадок,
І пиху його, й маєтки
Він забрав собі у спадок.»
Цей рядок звучить як пересторога: влада і жадоба багатства здатні зруйнувати найкращі людські якості.
Висновок: Бертольдо як символ
Отже, Бертольдо – це не просто персонаж, а уособлення змін, які відбуваються з людиною під впливом влади. Спочатку – благородний лицар, закоханий романтик. Потім – жорстокий правитель, що забуває про справедливість. Зрештою – жертва власної гордині.
Леся Українка показує нам вічну проблему: чи здатна людина, отримавши владу, залишитися собою? Чи можливо втриматися від спокуси панувати, не перетворюючись на гнобителя?
Як гадаєте, чи існують у сучасному світі свої Бертольдо? 😉
