Характеристика Зеленського та Ліхтаренка з п’єси «Хазяїн»

Як ви думаєте, що страшніше – відкритий злодій чи «чесний» шахрай? У п’єсі «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого є два персонажі, які прекрасно показують дві сторони одного явища – аморальної гонитви за збагаченням. Це економи Зеленський та Ліхтаренко.

Обидва працюють на Пузиря, обидва беруть участь у махінаціях, але роблять це по-різному. Один – підлабузник, що боїться втратити місце. Інший – цинік, який краде без докорів сумління. І разом вони створюють ідеальний механізм для експлуатації людей.

Зеленський – боязкий виконавець чи співучасник?

Спочатку здається, що Зеленський – найменш небезпечний із цієї пари. Він не виглядає хижаком, радше жалюгідним гвинтиком у великій машині Пузиря. Уже в першій дії ми бачимо, що він боїться за своє місце і готовий платити хабара, аби Феноген замовив за нього слово перед хазяїном:

«Прошу вас, Феногене, скажіть хазяїну… Я заплачу…»

Це класична поведінка людини, яка залежить від більш сильних і гнучко підлаштовується під їхні правила. Але чи робить це його невинним? Ні!

Зеленський чудово розуміє, що система несправедлива. Він знає, що Пузир урізає зарплати робітникам, що годує їх жорстким хлібом, але нічого не робить. Навіть коли його переводять у Мануйлівку, де ще гірші умови, він не протестує – він просто пристосовується.

Ліхтаренко – безпринципний ділок

А ось Ліхтаренко – зовсім інша історія. Якщо Зеленський боїться і підлаштовується, то Ліхтаренко діє нахабно і без докорів сумління. Він краде, і навіть не намагається це приховати. Його філософія проста:

«Всі рвуть, де тільки можна зірвать, а я буду дивитись та завидувати?»

Це вже не просто «гвинтик» у системі Пузиря – це людина, яка створює цю систему. Він придумує, як ще більше зекономити на робітниках, як змусити селян працювати за мізерні копійки. І найцікавіше – він не відчуває жодної вини.

Ліхтаренко – це уособлення найгіршого типу економа:

  • жорстокий;
  • хитрий;
  • жадібний.

І що цікаво, він навіть не приховує свого цинізму. Він не шукає виправдань, як Зеленський. Він знає, що краде, і вважає це нормальним.

Протистояння двох хижаків

Важливий момент – ці двоє не просто служать Пузирю, а ще й конкурують між собою. Вони стежать один за одним, щоб першим підставити суперника. Це добре видно в епізоді, коли Феноген розповідає Пузирю, що Ліхтаренко продав частину пшениці перекупнику. Саме тому Ліхтаренко пізніше відповідає тим же – викриває махінації Феногена.

«І де ти такий узявся?» – дивується Феноген.
«Хазяїни викохали!» – гордо відповідає Ліхтаренко.

Ця сцена блискуче показує, як у системі хижацтва навіть злодії бояться один одного. Вони готові знищити суперника, якщо це допоможе їм вижити.

Чи міг хтось із них змінитися?

Теоретично, Зеленський мав шанс. Він міг би піти проти системи, він міг би підтримати робітників. Але замість цього він просто пливе за течією.

Ліхтаренко ж не змінився б ніколи. Він – справжній хижак, якого не цікавлять чужі страждання. Йому важливо лише те, що він отримує прибуток. І саме тому він небезпечніший.

Висновок: хто страшніший?

Якщо вибирати між Зеленським і Ліхтаренком, то другий – безперечно більший злодій. Але чи означає це, що Зеленський не винен? Зовсім ні!

Один із них краде і маніпулює. Інший – просто мовчить і дозволяє цьому відбуватися. Але, зрештою, чи є різниця? І хіба не така ж ситуація існує в багатьох сферах життя навіть сьогодні?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *