Короткий зміст поеми «Кассандра» Лесі Українки

Троя напередодні загибелі

Події відбуваються у стародавньому місті Троя під час Троянської війни. Головна героїня – Кассандра, дочка царя Пріама, жриця Аполлона та віщунка. Її прокляття – бачити майбутнє, але не мати жодної змоги переконати людей у правдивості своїх пророцтв.

На початку твору Кассандра розмовляє з Геленою, дружиною спартанського царя Менелая, яка втекла до Трої разом із Парісом. Вона пророкує Гелені, що незабаром її чоловік повернеться і забере її назад. Однак Гелена відмовляється вірити словам пророчиці:

«Неправда все, що ти коли говориш!»

У цей момент вже відчувається головна трагедія Кассандри: навіть коли вона каже правду, її не слухають.

Доля Поліксени та загибель Гектора

Кассандра також передбачає трагічну долю своєї сестри Поліксени. Вона знає, що шлюб з Ахіллесом не принесе щастя – це лише ілюзія, яка закінчиться трагедією. Коли ж Гектор вбиває друга Ахіллеса, Патрокла, стає очевидним, що Трою чекає страшна помста.

Сестра Гектора, Андромаха, звинувачує Кассандру у тому, що її слова позбавили Гектора впевненості у собі, а отже, зробили його слабшим у бою. Але пророчиця знає – долю не змінити:

«Я завжди чую горе, бачу горе, а показать не вмію…»

Невдовзі Ахіллес убиває Гектора, а Поліксена, замість весільного вбрання, вдягає жалобні шати.

Невдале заручення Кассандри

Щоб урятувати місто, Кассандру намагаються видати заміж за лідійського царя Ономая. Він обіцяє Трої військову допомогу, якщо пророчиця стане його дружиною.

Кассандра погоджується, але робить це не з власної волі. Вона каже Ономаю:

«Як можеш ти мене бажать за жінку? Ти ж бачиш, я душею не твоя».

Проте вона лукавить: її згода – це пастка. Вона проклинає царя, і невдовзі його військо розбігається, а сам Ономай гине.

Троянський кінь: останнє попередження

Коли греки залишають під стінами Трої дерев’яного коня, Кассандра знову благає троянців не впускати його до міста. Але її не слухають, а Гелен, брат-пророк, навпаки, запевняє, що кінь – це дар богів.

Здавалося б, усі вже повинні розуміти, що Кассандра каже правду. Але ні. Сінона, грецького шпигуна, який прикидається бранцем, виправдовують, а саму Кассандру вважають божевільною.

«Прокинься, Троє!! Смерть іде на тебе!!!»

Проте її голос губиться у п’яних вигуках святкування… Вночі з коня виходять грецькі воїни, і Троя перетворюється на руїни.

Загибель і прощення

Кассандру беруть у полон. Її приводять до аргоського царя Агамемнона, який ставиться до неї з повагою. Проте вдома на нього чекає смертельна пастка: його дружина Клітемнестра та її коханець Егіст готуються до вбивства.

Кассандра знає, що вона йде на смерть, але цього разу не намагається нікого попередити. Вона вперше відчуває спокій, бо усвідомлює: не в її силах змінити долю. Її останні слова сповнені символізму:

«Колись була пророчиця Кассандра, – вона згоріла на пожежі в Трої».

Таким чином, навіть загинувши, вона залишається вірною собі – правді, яку так ніхто й не почув.

Наостанок…

Отже, у чому трагедія Кассандри? Вона знає майбутнє, але її слова залишаються порожнім звуком. Вона бореться, але нічого не може змінити. А головне – вона не може перестати говорити правду, навіть коли знає, що її знову назвуть божевільною.

І чи не відчуваєте ви, що Кассандра – це не лише міфічний персонаж? Хіба у сучасному світі немає тих, хто бачить небезпеку раніше за інших, але їх не чують?..