Короткий зміст повісті «Подорож Алі у Країну Сяк-Таків» Г. Малик

Халепа починається: Сашко та його «сяк-так»

У звичайному 3-В класі звичайної школи відбувається невеличкий хаос: поки вчителька Наталя Никифорівна (або ж Кефіра, як її називають учні) вийшла з класу, діти бешкетують. Сашко Тишко, відповідальний за дисципліну, мусить записувати порушників у список. Але коли він дістає його, списку… немає! Вчителька сердиться, а Сашкові загрожують неприємності.

Дорогою додому хлопець намагається склеїти модель літака. Робота не йде, і він дратується. «Сяк-так буде!» — кидає він, абияк склеюючи крило. І в цю мить щось змінюється: ніби хтось зітхнув у кімнаті, а на його фото обличчя стає іншим.

Відтепер Сашко робить усе сяк-так — уроки, моделі, навіть грається. Його талант до конструювання зникає, а в табелі з’являються погані оцінки. Мама вирішує, що хлопцеві потрібен відпочинок, і відправляє його на канікули до дідуся в село.

Зустріч з Алею та знайомство з Сяк-Таком №88

У селі Сашко хоче повернути своє колишнє життя, але проблема нікуди не зникає. Випадково він зустрічає знайому дівчинку Алю, яка вже мала пригоди у чарівній країні Недоладії. Вона одразу розуміє, що щось тут не так. Разом вони шукають відповідь і несподівано знаходять… Сяк-така №88 — дивну істоту, яка нагадує футляр для окулярів.

Сяк-так №88 пояснює, що Сашків талант потрапив у Країну Сяк-Таків — місце, де все зроблено абияк, а головне в житті — довідки, посвідчення і ябеди. Кожен, хто легковажно ставиться до своїх здібностей, втрачає їх і натомість отримує сяк-така.

Щоб повернути втрачене, треба потрапити до цієї країни. А для цього потрібно написати ябеду! І ось яка іронія: список порушників, який зник у школі, насправді потрапив у Країну Сяк-Таків і тепер може стати перепусткою для Сашка та Алі.

Країна, де головне — папірці

Потрапивши до Країни Сяк-Таків, друзі одразу стикаються з її абсурдними законами. Тут усі жителі — маленькі чиновники, які пишуть папери замість того, щоб щось робити. А ще вони переконані, що будь-яка довідка важливіша за реальність.

Престолонаслідники країни — принци Сякусь і Такусь — знають лише одне: як складати ябеди. Вони навіть допомагають друзям, бо не бачать у цьому нічого поганого.

Цитата:

«Сякусь сказав, що може написати для Алі і Сашка усі потрібні документи».

Але документи не допомагають, коли до них приходить грізний Байдуж із байдиками — охоронцями порядку. Вони схоплюють друзів і тягнуть до Королівської Канцелярії.

Зустріч із Королевою та справжній господар Країни

Королева Сяк-Такева — яскравий приклад правителя, якому головне не справи, а зовнішній вигляд. Вона не дбає про людей, а лише накопичує папери. Її чоловік, граф О’Ман, пише бездарні вірші, але всіх змушують їх хвалити.

Але є ще одна фігура, яка стоїть за всім цим хаосом: Недочеревик. Це саме він придумав систему, яка змушує людей втрачати таланти, якщо вони недбало до них ставляться. Його мета — зробити світ таким, де немає майстрів, учених, винахідників, а є лише посередні люди, які роблять усе «як-небудь».

Цитата:

«Не натискай! Не натискай!» — заверещав Недочеревик, коли Сашко хотів повернути все назад.

Острів Талантів та вирішальний вибір

Але є й хороші новини: не всі таланти загинули! Друзі знаходять Острів Талантів, де живуть усі, хто колись втратив свої здібності. Там і конструктори, і пекарі, і музиканти, і художники. Вони не постаріли, бо талант не має віку.

Сашко зустрічає свого Інструктора-Конструктора — власний талант, який нагадує йому про його справжню мрію. А ще він отримує пристрій, який може змінити Країну Сяк-Таків раз і назавжди.

Єдина проблема: потрібно натиснути червону кнопку, і все паперове місто почне зникати. І тут — останній бій з Недочеревиком, який благає залишити все, як є.

Але Сашко приймає рішення.

Він натискає кнопку.

Фінал: нове життя без «сяк-так»

Вітер підхоплює всі довідки, ябеди та паперові споруди Країни Сяк-Таків. Замість них починають рости дерева. Жителі, які звикли жити довідками, у паніці тікають.

Друзі повертаються додому. Все, ніби як раніше. Але є важлива зміна: Сашко знову може складати літаки. Більше того, він знає, що не можна нехтувати своїми здібностями.

А ще в бібліотеці з’являється загадкова книга. Вона називається «Подорож Алі до Країни Сяк-Таків»… і не має кінця. Чи це означає, що історія ще не завершена? 😉

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *