Паспорт п’єси «Мина Мазайло» М. Куліша

Якщо ви думаєте, що зміна прізвища – це дрібниця, то Микола Куліш доведе вам протилежне. Його комедія «Мина Мазайло» – це не просто смішна історія про міщанські амбіції. Це сатира, яка боляче б’є по болючому – питанню національної ідентичності.

Написана у 1929 році, ця п’єса залишається актуальною навіть сьогодні. Якось надто знайомо звучить боротьба за мову, комплекси меншовартості та страх бути «не таким». Чи змінилося щось за століття?

Щоб краще зрозуміти суть твору, розгляньмо його основні характеристики.

Автор і історія створення

• Автор: Микола Куліш
• Рік написання: 1929
• Літературний напрям: модернізм (представник «Розстріляного відродження»)
• Жанр: сатирична комедія
• Місце подій: Харків, Холодна Гора
• Час дії: 1920-ті роки

Цікаво, що спочатку п’єса була поставлена в театрі «Березіль» режисером Лесем Курбасом. Проте радянська влада швидко побачила в ній небезпеку, і вже у 1930-х твір заборонили. Та й сам автор поплатився за свою правду: у 1937 році Куліша розстріляли як «ворога народу».

Тема та ідея п’єси

• Тема: проблема національної ідентичності, зіткнення української культури з русифікацією, соціальне міщанство.
• Ідея: висміювання тих, хто зрікається своєї мови та культури заради кар’єри й статусу.

Автор показує абсурдність прагнення змінити прізвище, ніби це автоматично змінить долю людини. Це гротеск, але ж як правдоподібно звучить, коли Мина Мазайло переконаний:

«Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади».

А тепер запитайте себе: хіба не так мислили тисячі українців у ті роки?

Композиція та сюжет

• Кількість дій: 4
• Жанрова особливість: комедія ситуацій і характерів

Сюжет розгортається навколо родини Мазайлів, де батько – Мина – вирішує змінити українське прізвище на російське «Мазєнін», сподіваючись на кар’єрний успіх. Син Мокій категорично проти. Вся родина та навіть родичі з Курська й Києва розколюються на два табори.

Якщо коротко:

1️⃣ Мина наймає вчительку правильної російської вимови, щоб його нове прізвище звучало аристократично.
2️⃣ Мокій бореться за українську мову, навіть пропонує додати до прізвища частину «Квач».
3️⃣ Рина (дочка Мини) хитрує і просить подругу Улю закохати Мокія, щоб відвернути його від українізації.
4️⃣ Тьотя Мотя з Курська обурюється, що на вокзалі написано «Харків» замість «Харьков».
5️⃣ Дядько Тарас з Києва сперечається з Мокієм про те, які слова українські, а які ні.
6️⃣ Родина радіє, що змінила прізвище… але Мину звільняють з роботи за «опір українізації»!

Як вам такий фінал? Смішно? Чи вже ні?

Персонажі та їхні ролі

• Мина Мазайло – головний герой, чиновник, який хоче позбутися українського коріння.
• Лина Мазайло – його дружина, підтримує чоловіка в зміні прізвища.
• Рина (Мокрина) Мазайло – їхня дочка, хитра, прагне знайти вигоду у всьому.
• Мокій Мазайло – син, затятий українізатор, противник русифікації.
• Уля Розсохіна – подруга Рини, спочатку байдужа, але закохується в Мокія й починає цікавитися українською мовою.
• Тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва) – родичка з Курська, шовіністка, ненавидить українську мову.
• Дядько Тарас – брат Мини, прихильник української мови, але занадто архаїчний.
• Баронова-Козино – вчителька «правильних проізношеній», символ старої російської інтелігенції.
• Комсомольці (Тертика, Аренський, Губа) – друзі Мокія, які підтримують українізацію.

Мова п’єси: де гумор, а де трагедія?

Ця комедія сповнена блискучих фраз. Мина вважає українську мову сільською та відсталою, а тьотя Мотя навіть вигукує:

«По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной!»

Але головна іронія в тому, що ті, хто зневажають українську культуру, навіть російською говорять кострубато. Ось вам урок мовної політики в одному діалозі!

І як після цього не згадати слова дядька Тараса:

«Українізація – це пастка, щоби нас усіх виявити, а потім знищити».

Здається, він мав рацію…

Висновок: п’єса, яка не старіє

«Мина Мазайло» – це не просто текст зі шкільної програми. Це лакмусовий папірець для суспільства.

• Ви готові боротися за свою мову, як Мокій?
• Чи хочете відректися від неї заради кар’єри, як Мина?
• А може, ви той самий «нейтральний» персонаж, який просто пливе за течією?

Ця комедія мала б стати застарілою. Але вона актуальна досі. І це найстрашніше.