Переказ (скорочено) роману «Чорний ворон. Залишенець» Шкляр

Ця історія нагадує про те, що навіть під вагою поразок народ не зникає. Він, як отой ворон, що невтомно кружляє над лісом, не дає забути про волю.

Початок боротьби

Для довідки, події відбуваються у 1920-1923 роках на Черкащині. Уявіть: Українська Народна Республіка вже скалічена, а Холодний Яр ще палає. У лісі ховається загін отаманів. Одного з них – Веремію – ховають таємно. Лише кілька чоловіків і старий чорний ворон спостерігають за похованням.

А далі з’являється інша ключова постать – Чорний Ворон. Його справжнє прізвище – Чорновус, колишній царський офіцер. Він пройшов Першу світову, тіф, зраду і став отаманом. Якось пораненого його рятує кінь Мудей, який сам відніс господаря до знахарки. Ця історія нагадує казку, але в ній суцільна правда:

“Я вирішив забрати його з собою і дав ім’я Ходя. Так ми називали китайців”.

Цікаво, що серед повстанців і справді був китаєць на прізвисько Ходя. Він їв усе підряд – жолуді, листя, коріння.

Бійці та зрадники

Поміркуйте: що страшніше – ворог зі зброєю чи той, хто зраджує нишком? У Чорному Яру таких теж вистачало. Деякі отамани, як-от Деркач і Семен Чучупака, здалися більшовикам. Чорний Ворон спостерігав за їхнім приниженням і не міг зрозуміти: як можна співати пісні разом із чекістом Птіциним, який ще вчора катував їхніх людей?

“Отаман, котрий дозволяє ворогові вести пропаганду у своєму таборі, заслуговує розстрілу”.

Для прикладу, навіть брат Чучупаки Олекса зламався і пішов під амністію. Це було схоже на повільну смерть.

Кохання серед руїни

Але є в цій історії й пронизлива любов. Чорний Ворон кохав Тіну – вчительку зі Шполи. Вона рятувала його в лікарні від москалів, а згодом стала його надією. Їхня зустріч у стодолі була повна ніжності й розпачу:

“Тіна сама подалася йому назустріч усією жіночою статтю, дала так гаряче й щедро, що він насилу стримався, аби відразу не пролитися в неї рікою”.

Чи відомо вам, що саме ця жінка передавала Ворону шапку з написом “Вертайсь росою”? Це було як оберіг.

Але й у кохання є свої рани. Тіну колись зґвалтували бандити, що прикривалися іменем повстанців. Ворон дав обітницю помститися. І дотримався.

Набіги та пастки

Що б хотілось сказати – у цьому романі нема спокою. Ворон з товаришами робить сміливі нальоти. Наприклад, під виглядом “будьонівців” вони захоплюють Капітанівку, б’ють більшовиків, піднімають селянський дух.

Але москалі не сплять. Під виглядом переговорів вони заманюють отаманів Загороднього, Гупала, Голика-Залізняка у пастку. Це була операція “Заповіт”. Чорний Ворон відчув лихе передчуття і відмовився їхати. І мав рацію: решту арештували й прирекли на смерть.

“Після арешту отаманів пішли хвилі арештів у Чигирині, Єлисаветграді, Шполі, Черкасах, Смілі…”

Пошуки виходу

Дозвольте повідомити: Ворон розуміє, що триматися в лісі – це смерть. Він планує втечу за кордон разом із Тіною та дитиною – сином Веремії, якого взяв під опіку. Їхній шлях – суцільна тривога: перевдягання, фальшиві документи, втечі від червоноармійців.

“Я поголив бороду, забрав дитину і вирушив з Тіною в дорогу. Перевдягнувся на совєтського воєнкома”.

Але навіть тоді він не відчував полегшення. Бо залишав позаду свою землю, яку не зміг захистити.

Список ключових епізодів

Щоб краще зрозуміти сюжет, ось найважливіші моменти:

• Таємниче поховання Веремії.
• Повернення Чорного Ворона з поранення.
• Набіги на більшовицькі гарнізони.
• Зрада частини отаманів.
• Зустріч і кохання з Тіною.
• Пастка у Звенигородці й арешт побратимів.
• Спроба втечі за Збруч.
• Прощання з Тіною і дитиною.
• Залишення лісу – символічна поразка, але не капітуляція духу.

Останні сторінки

У фіналі Ворон прощається з Тіною на вокзалі, обіцяє знайти її, якщо вціліє. Він лишається сам, серед холодного лісу й згасаючого руху опору.

Можливо, найбільше про його стан сказано в рядках:

“Якщо виживу, я знайду тебе. Дай мені рік-два”.

Висновок

Це роман про тих, хто не боявся померти за незалежність. І поки живуть пам’ять і слово, чорний ворон продовжує літати над Україною.