План казки «Ох»

Хочете дізнатись, як із ледачого хлопця може вирости герой, який переграє самого Лісового Царя? Ось вам детальний сюжетний план народної казки “Ох”. Пункт за пунктом – усе, як на долоні.

Початок: ледар на печі

1. Життя у злиднях. У бідній родині росте син, який “тільки на печі сидить та просцем пересипається”. Йому вже за двадцять, а він і пальцем не поворухне.
2. Спроби батьків щось змінити. Хлопця віддають до кравця, потім до шевця, згодом – до коваля. Але скрізь він тікає.
3. Рішення – віддати сина в найми до чужих людей. Батько веде сина світ за очі. У лісі сідає на пеньок і зітхає: “Ох!”.

Зустріч з Охом

1. Поява Лісового Царя. З пенька з’являється зелений дідок із бородою до колін. Представляється: “Я – лісовий цар Ох”.
2. Пропозиція від Оха. Ох пропонує взяти хлопця в найми. Умова: якщо батько за рік упізнає сина – забере, ні – той служитиме ще рік.
3. Переїзд у підземне царство. Ох веде хлопця до себе: хатка вся зелена, навіть страва – зелена. Наймички – мавки.

Переродження героя

1. Перше завдання – нарубати дров. Хлопець іде, але… лягає спати. Його спалюють.
2. Чарівне відродження. Ох розвіює попіл, вуглинку оживляє живущою водою. Хлопець стає моторнішим.
3. Процедура повторюється тричі. З кожним разом хлопець змінюється, поки не стає красенем-козаком:

“із того ледачого парубка та став такий моторний та гарний козак”.

Пошуки та впізнавання

1. Перший рік: випробування півнями. Батько не впізнає сина серед птахів. Один рік – в мінус.
2. Другий рік: випробування баранами. Знову фіаско. Батько не розпізнає сина.
3. Третій рік: допомога білого діда. Таємничий дід підказує: треба шукати голуба, що сидить окремо і не їсть, а “під грушею сидітиме та обскубуватиметься”.
4. Впізнання. Батько правильно обирає голуба – це і є його син. Перемога!

Перетворення й обман

1. Дорогою додому: новий план. Син пропонує перевтілюватися й заробити грошей.
2. Перше перевтілення – хорт. Хлопець ловить лисицю, його купують за “триста карбованців, без ретязя”. Потім тікає.
3. Друге перевтілення – сокіл. Та сама схема: ловить перепелицю, продається “без шапочки”, знову втікає.
4. Третє – кінь на ярмарку. Його купує “циган” за тисячу карбованців. Батько помиляється – віддає з недоуздком. А “циган” – це Ох.

Погоня і фінал

1. Ох веде коня додому. Але хлопець тікає, перетворюється на окуня в річці.
2. Перегони: окунь і щука. Ох – щука, але не наздоганяє.
3. Окунь – перстень. Хлопець перетворюється на гранатовий перстень, який підбирає царівна: “Який я, таточку, гарний перстень знайшла!”.
4. Ох приходить по перстень. Перетворюється на купця, просить віддати. Царівна кидає перстень на підлогу – той розсипається пшоном.
5. Кульмінація. Ох – півень, клює пшоно. Але одну зернину пропускає – вона під ногою царівни.
6. Перемога героя. Із зернини виростає хлопець. Царівна закохується, просить: “Ні за ким я щаслива не буду, а за ним моє щастя!”.
7. Щасливий фінал. Весілля, радість, сміх, і фраза вишенькою:

“Хоч в роті не було, а по бороді текло – тим вона в мене й побіліла!”

Коротко кажучи

Казка “Ох” – це шалений атракціон перевтілень, боротьби з лінню, зростання й хитрих випробувань. І водночас – глибока притча про шлях від нікчеми до достойного, працьовитого й розумного чоловіка. І знаєте що? Усе почалося з простого: “Ох!”.