Реферат про Генрі Лонгфелло

Генрі Лонгфелло – поет, який зумів перетворити американські легенди та прості історії людей на музику слова. Його вірші стали частиною культури, як запах свіжого хліба в домі – знайомим і рідним.

Дитинство і освіта

Уявіть собі 1807 рік, Портленд – маленьке містечко на березі Атлантики. Тут народився хлопець, що згодом зачарує читачів у різних куточках планети. Лонгфелло ріс у родині, де суворі пуританські принципи змішувалися з любов’ю до знань. З дитинства він обожнював книги. І ця пристрасть не згасла.

Після навчання в Боудін-коледжі Генрі вирушив до Європи. Там він не просто подорожував, а, можна сказати, накопичував скарби – знайомився з мовами, літературою, звичаями. Чи вам відомо, що він знав шість мов? І це допомогло йому згодом перекладати твори європейських авторів.

Перші кроки у творчості

Тож сталося ось що: повернувшись до Америки, Лонгфелло почав викладати у Гарварді. Але в його серці вже палала інша іскра – поезія. У 1839 році він видав збірку Voices of the Night. І відразу привернув увагу критиків та читачів. Хочете дізнатись щось цікаве? Саме в цій збірці з’явився його знаменитий Псалом життю.

Навіть через десятиліття рядки цього вірша звучать як маніфест:

Життя – це справжня боротьба,
Не пусте, не сонне існування.
І душі, що прагнуть мети,
Зростають крізь працю і піт.

Ви тільки вдумайтесь, наскільки чесно й просто тут сказано про наші щоденні зусилля.

Вершини творчості

А тепер розглянемо кілька його головних поем і віршів, які стали класикою.

• Євангеліна. Це історія вигнаних акадців і жінки, що все життя шукала коханого. Вона нагадує про те, як любов здатна вистояти перед бідами.

В довгій тузі й безмовній печалі
Серце її не холодніло,
А любило, мов у юності,
Навіть серед самотності й злиднів.

• Пісня про Гаявату. Поема, що відтворює легенди північноамериканських індіанців. Лонгфелло називав її “індіанською Еддою”. Ось фрагмент, який звучить особливо урочисто:

У долинах і на пагорбах,
Де озера сплять у спокої,
Жив Гаявата, син природи,
Що рибу ловив і птахів ловив.

• Excelsior. Вірш про юнака, який не зупиняється на півдорозі. Це алегорія прагнення йти вище, навіть коли шлях небезпечний.

Все вище, вище він йшов,
І в очах горіла зоря,
Що кликала, мов проміння,
І не давала спокою.

Чесно кажучи, цей образ можна сприймати як символ його самого.

Що надихало поета

Між іншим, Лонгфелло не соромився брати натхнення з європейських легенд і сюжетів. Його Golden Legend і The Spanish Student – пряме тому підтвердження. А ще він переклав Божественну комедію Данте – і зробив це з такою повагою до оригіналу, що сучасники оцінили його працю дуже високо.

Зверніть увагу: у багатьох його творах звучить тема протистояння долі. Це не просто слова. Це досвід людини, яка втратила двох дружин і пережила сильні втрати.

Чому його читають досі

Ви тільки вдумайтесь, скільки тем він порушив: любов і зрада, праця і спокуса здатися, традиції і зміни. Ось кілька ідей, що роблять його твори живими:

• Любов як сила, що долає роки й біди.
• Природа як віддзеркалення душі людини.
• Прагнення йти вперед попри страх і втому.

А знаєте що? Його поезія схожа на старовинну скриню – відкриваєш і знаходиш речі, що досі важливі.

Найвідоміші твори Лонгфелло

Якщо хочете познайомитись ближче, почніть із цього списку:

• Псалом життю
• Excelsior
• Євангеліна
• Пісня про Гаявату
• The Courtship of Miles Standish

Це може спрацювати у вас як ключ до його стилю і тем.

Висновок

Генрі Лонгфелло – поет, що знайшов шлях до серця кожного, хто читає його рядки. Поміркуйте: хіба ми не шукаємо тих самих відповідей, що й він? Можливо, саме в цьому і є секрет його довгої слави.