Діана

Чесно кажучи, бабусі в літературі — це окремий всесвіт. Але не всі вони однакові. Дехто — добренька бабуся з пиріжками,

А знаєте, кого важче всього описати словами? Того, хто говорить без слів. Того, хто відчуває глибше, ніж дехто думає. Того,

Як охарактеризувати людину, якій усього вісім, а серце – глибше, ніж у деяких дорослих? Саме такою постає Марта в повісті

А знаєте що? Часом персонажі дитячої літератури говорять про дорослі речі глибше, ніж академіки з трибуни. От, скажімо, у повісті

Це той випадок, коли кінець — не просто завершення історії, а справжній емоційний удар. Повість Бориса Харчука «Діана» — коротка,

Чи чули ви про твори, які читаються за годину, а залишаються в пам’яті на роки? Саме така — «Діана» Бориса

От уявіть: звичайне українське село, канікули, бабуся, город, кішка з кошенятами, мед і пиріжки. А в центрі цієї майже ідилічної

Чи не здається вам дивним, що одна невеличка повість про цуценя й дівчинку може змусити дорослого задуматися про сенс прив’язаності,

От скажіть чесно: скільки літературних творів про собак ви прочитали, які б не викликали банального співчуття, а залишали по собі

А ви коли-небудь плакали через собаку в літературі? Якщо ні — то ви точно ще не читали «Діану» Бориса Харчука.