Ернст Теодор Амадей Гофман

Мати – це не завжди про ніжність, пісні на ніч і захист. Іноді мати – це про втому, сором, навіть

У казковому князівстві, де феї ще вміють чаклувати, а маги розмовляють із комахами, жив собі правитель. Не герой. Не мудрець.

Усе починається з очей. Променистих, життєрадісних, безтурботних. Саме так ми вперше бачимо Кандіду – доньку професора Моша Терпіна, героїню казки

Цей персонаж наче тінь від фасаду. Блищить, повчає, вдає з себе важливого – а за всім цим пустка. Мош Терпін

Уявіть собі: потвора з коробу для хмизу, що не вміє ні говорити, ні ходити, стає поетом, дипломатом і улюбленцем публіки.

Уявіть собі: потворний на вигляд карлик, якого ніхто б не найняв навіть на роль гнома в театрі, стає улюбленцем аристократії,

Ця історія – не про чарівну фею, не про кохання, і навіть не про перемогу добра над злом. Казка “Крихітка

Це не просто історія про потворного малюка, який став міністром. Це – дзеркало. Для суспільства, для кожного з нас. І

Мало хто чекав такого фіналу. Казка про курдупеля, що став міністром, не просто дійшла до кульмінації – вона зірвала з

Фішка “Крихітки Цахеса” – не просто у фантастичному сюжеті, а в тому, як він поданий. Гофман грає не лише словами,