Мігель де Сервантес

Вона – жінка, якої немає. Але при цьому – вона є скрізь. Вона – селянка з Тобосо, яку Дон Кіхот

Його звати Санчо Панса, і він – не просто друг Дон Кіхота. Він – мовчазна правда цього буремного світу, здоровий

Він був не просто героєм. Дон Кіхот – це більше, ніж персонаж. Це – символ. Образ, що живе у словах,

Двоє – як небо і земля. Дон Кіхот і Санчо Панса – напарники, які не мають нічого спільного… принаймні на

Усе колись закінчується – навіть найбезглуздіша мандрівка, навіть найбезстрашніший лицар. Але кінець у Сервантеса не просто фінал. Це розв’язка, яка

Чи вам відомо, що Сервантес – це не просто письменник, а фокусник? Так-так, справжній літературний ілюзіоніст, який змушує нас бачити

Мало хто знає, але роман “Дон Кіхот” не просто смішна історія про ідальго з Ламанчі, що воює з вітряками. Це

Усе починається з книги. А далі – з голови. З голови бідного ідальго Алонсо Кіхано, що так захопився лицарськими романами,

Уявіть собі: ви відкриваєте книжку, що починається як пародія, а закінчується – як трагедія. Читаєте її заради сміху, а виходите

Ця книга не читається – вона в’їдається в мозок. А ще – вона перевертає погляд на те, що таке гідність,