Сергій Гридін

Що перше спадає на думку, коли чуєш ім’я Гертруда? Напевно, щось поважне, серйозне, навіть суворе. Але в повісті Сергія Гридіна

Федько – це не просто вірус. Це персонаж, який вибухає барвами, метафорами і емоціями. Він не з антивірусного підручника, а

Є хлопці, які влучають у саме серце класу – тихі, розумні, “знають усе на світі”. А є Петрик. Він не

Сашко – не просто головний герой пригодницької повісті Сергія Гридіна. Це типовий сучасний школяр, який любить комп’ютери більше, ніж бутерброди,

Уявіть собі: в одній кімнаті збираються троє абсолютно різних істот – хлопець, якому дев’ять років, його трошки пухкий друг, і…

А от і фінал. Той самий, що одночасно змушує посміхнутись, здивовано округлити очі й ледь не витерти сльозу (навіть якщо

Ця повість – як велика комп’ютерна гра з несподіваними рівнями, босами, союзниками та квестами. Але, що важливіше – це гра

У вас коли-небудь був друг, який з’явився просто з екрана комп’ютера? Або вірус, що виявився не шкідливим, а вірним товаришем?

Повість Сергія Гридіна – це як комп’ютерна гра: спершу здається, що знаєш, що буде далі… аж раптом – гоп! –

Хочете історію, яка починається з бутерброда і ковбаси – а закінчується грандіозною битвою з піратами, підземними гномами, монстрами з жовтими