Джон Бойн

Уявіть собі – звичайний хлопчик, звичайна кімната, і тато, який раптом отримує нову роботу. Що в цьому такого? Здавалося б,

Коли береш до рук цю книгу, то здається: що такого можна сказати про ще один роман про війну? Але –

Знаєте, іноді книга не просто потрапляє до рук – вона вдирається в душу. Так сталося і з “Хлопчиком у смугастій

Уявіть собі: двоє хлопчиків, однакові за віком, але по різні боки паркану. Один – син нацистського офіцера. Інший – в’язень

Дивна штука – ця книга. Читаєш її, як ніби казку, але закінчуєш із відчуттям, ніби щось всередині тебе зламалось. І

Знаєте, є книги, де символи – не просто художній прийом, а нервові закінчення всієї історії. Торкнись – і відчуєш біль.

Іноді найстрашніше бачиться не з висоти досвіду, а крізь дитячі очі. Саме так працює роман Джона Бойна. Тут війна не

Так, це книжка про війну. Але не про стратегії чи баталії. Це історія двох дітей, що опинилися по різні боки

От уявіть: двоє хлопців, обом по дев’ять. Один – син нацистського офіцера, другий – єврей у концтаборі. І між ними

Дитинство – це коли віриш, що всі люди добрі, а за парканом – просто сусіди. Та буває, що ця віра