Микола Гоголь

А ви знали, що навіть судова мантія не захищає від людської дурості? Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін – один із найяскравіших доказів

Ці двоє – як вічний дует гармошки і балалайки в російському фольклорі. Наче тіні один одного, але при цьому –

Осип у комедії “Ревізор” – не просто тінь при Хлестакові. Це більше, ніж персонаж другого плану. Це совість, голос розуму

Антон Антонович Сквозник-Дмухановський – персонаж, який одним тільки прізвищем уже натякає на свою сутність. Його роль у комедії – не

Хлестаков – це той персонаж, про якого складно сказати однозначно: дурень він чи шахрай? Його образ тримається на межі між

У “Ревізорі” немає моралі, яку хтось прочитує вголос. Але, відверто кажучи, це саме та п’єса, після якої хочеться вийти з

Фінал “Ревізора” – це не просто крапка в історії, а справжній вибух. Вибух викриттів, абсурду й паніки. Але перш ніж

Одразу попереджу: якщо вам здається, що “Ревізор” – просто смішна п’єса про дурних чиновників, то, як казав би сам Хлестаков,

Уявіть собі: місто, де лікарні нагадують курники, поштар читає листи “з цікавості”, а суд розводить гусей – це не казка,

Іноді найсмішніше – це те, що трагічно правдиве. Уявіть собі: дрібний чиновник із Петербурга випадково зупиняється в провінційному містечку, а