Міхаель Енде

Жила-була собі дівчинка. Без батьків, без дому, без чіткої дати народження. Звали її Момо, і мешкала вона в напівзруйнованому амфітеатрі.

Момо – це не просто дитячий роман, це літературна машина часу, яка повертає нам сенс життя. Усе, що ми звикли

Цей чоловік носить комбінезон, люльку і вусатий сміх. Його обличчя в сажі, а серце – в теплі. Він – Лукас,

Цей хлопчина – не супергерой, не принц і навіть не звичайний учень. Джим Ґудзик – дитина, що прибула в посилці,

Повість-казка Міхаеля Енде – не просто вигадана пригода. Це справжній дороговказ для тих, хто тільки починає пізнавати світ і себе

Наостанок у повісті трапляється те, чого ніхто не чекає – світ змінюється, і змінюється через дітей, паротяги й… гілки. Хочете

Як пояснити дитині, що таке добро і зло, не читаючи нотацій? А як зацікавити підлітка залізницею, казковими драконами та навіть

Уявіть собі: острів, що менший за будь-яке село, король із золотим телефоном і хлопчик, якого привезли… у посилці. Так починається

Сюжет? А що, якщо я скажу, що ця історія – не просто послідовність пригод, а справжній маршрут на мапі дорослішання,

Якщо ви вважаєте, що казка – це щось для малюків, приготуйтеся здивуватися. Бо те, що написав Міхаель Енде, – це