Тема та ідея п’єси «97» Миколи Куліша

Чи замислювалися ви, що означає цифра «97» у назві п’єси Миколи Куліша? Це не просто число – це біль, страждання і зламані долі людей, які опинилися в горнилі класової боротьби. «97» – це кількість селян, що входили до комітету незаможників (комнезаму), який виступав за розкуркулення і революційні зміни в українському селі.

Цей твір – не просто відображення соціальних конфліктів 1920-х років, а справжня трагедія, де правда не належить нікому, а жертви є з обох боків. Про що ж ця п’єса? Які її головні ідеї? Давайте розбиратися.

Основна тема: соціальний конфлікт і класова боротьба

Як вам таке: село розкололося на два непримиренні табори – бідняків, які підтримують революцію, і куркулів, які чіпляються за своє майно. Але хто з них правий? У п’єсі немає однозначної відповіді.

Головний конфлікт полягає у протистоянні комнезамівців і багатих селян. Одні вважають, що прийшов їхній час і вони мають право розподіляти хліб, інші – що революція забирає у них останнє. Ось вам показовий діалог між Смиком (голова комнезаму) та Гирею (куркулем):

«Де ж твоя правда? – питає Гиря. – Заганяєш нас у землю, а сам що? Важиш більше, ніж був!»

Але чи справді революція принесла справедливість? Чи не перетворилася вона на жорстоке беззаконня?

Ідея 1: голод – як випробування людяності

Уявіть собі ситуацію: в селі панує страшний голод. Одні ховають зерно, інші ладні продати власну совість за шматок хліба.

Герої п’єси намагаються вижити, хто як може. Гиря, заможний господар, тримає запаси зерна у своєму млині, тоді як його сусіди вмирають з голоду. Але ж і він сам боїться залишитися без нічого. Чи справедливо, що його змушують ділитися?

Цікаво, що навіть у найскладніші моменти герої не втрачають почуття гумору. Наприклад, коли Копистка, бідняк, дізнається про розкуркулення, він гірко жартує:

«Я, може, завтра буду отой хліб жерти – чи не подавлюся?»

Але гумор у цій п’єсі – не просто сміх, а відчай. Адже голод не вибирає, кого карати.

Ідея 2: влада змінює людей

Ще вчора Копистка не вмів читати, а сьогодні він вже революціонер. Його перетворення – одна з найбільш драматичних ліній у творі. На початку він здається добрим, трохи наївним селянином, але коли отримує владу, стає жорстоким і безпринципним.

Пам’ятаєте, як він у фіналі вигукує:

«Трах-тара-рах, резолюцію прийнято!»

Це не просто слова – це вирок усім, хто опинився «не на тій стороні».

Що цікаво, Куліша не цікавить політична пропаганда. Він показує, що і «червоні», і «білі» однаково жорстокі. Боротьба за владу змінює всіх.

Ідея 3: руйнування традиційного укладу життя

Ось вам ще один цікавий момент: у п’єсі багато символіки, що показує, як руйнуються традиційні цінності.

1. Релігія проти революції – черниці, які шукають порятунку, але натомість стикаються з ворожістю.
2. Грамотність як символ змін – Вася, маленький хлопчик, який вчить читати Копистку, стає символом нового покоління, яке буде жити за новими правилами.
3. Розкуркулення як крах старої системи – Гиря, що намагався утримати своє багатство, зрештою все втрачає.

П’єса немовби запитує: а що буде далі? Чи зміниться життя на краще, якщо старий світ зруйновано?

Висновок

«97» – це не просто п’єса про революцію. Це історія про вибір, який доводиться робити кожному: боротися, підлаштовуватися чи просто намагатися вижити.

Цікаво, що фінал твору не дає відповіді, хто був правий, а хто винен. Він лише показує, що всі – і куркулі, і комнезамівці – однаково страждають.

А що думаєте ви? Чи можна було уникнути трагедії, якби люди залишилися людяними навіть у найскладніші часи?