Скорочена біографія Пауля Маара

Це ім’я знає кожна німецька дитина. А якщо ще не знає – обов’язково дізнається. Пауль Маар – це той, хто навчив казки усміхатись.

Звідки він взявся – цей чарівник?

Пауль Маар народився 13 грудня 1937 року в німецькому містечку Швайнфурт. Його дитинство не було схоже на казку: рано втратив матір, а виховував його дідусь у Тересі, на півночі Баварії. І ось тут – увага: замість сліз і замкненості, Маар вирішує малювати інший світ. Світ, де дитина – не тінь у дорослому суспільстві, а головний герой.

Його життєвий маршрут – типова історія людини, яка довго йшла до себе. Гімназія у Швайнфурті, академія мистецтв у Штутгарті, навчання живопису, робота у театрі замку Масбах – усе це було лише прелюдією. Згодом він викладав мистецтвознавство, але справжнє покликання виявилося сильнішим. У 1976 році Маар остаточно “перетворюється” на письменника. І з того моменту починається справжнє диво.

Як виглядає Всесвіт Маара?

Хочете знати, яким має бути дитячий письменник? Пауль Маар колись зізнався:

“Дитячий письменник або згадує щасливе дитинство, або вигадує те, якого не мав. Я – з тих, хто вигадує”.

І знаєте що? Це чітко видно в кожному його рядку. Світ у його книжках – веселий, безпечний, довірливий. Тут дорослі не принижують, не змушують слухатися просто так, а в дітей – є право на фантазію.

Його перша книжка “Собака з татуюванням” (1967) вже була не зовсім звичайною. Це не просто байки – це історії, які розповідає… собака. Так-так, і кожна татушка на його тілі – окрема історія.

А ще є інший герой, якого обожнюють: пан Белло – пес, який перетворився на людину. Але – залишився добрим, трохи наївним, щирим до кісток. Зараз вийшло вже чотири книжки про нього. І Маар каже, що це ще не межа.

А тепер – знайомтесь із Суботиком

У Маара є один герой, якого обожнюють і діти, і дорослі. Його ім’я – Суботик. Точніше, Sams – від німецького Samstag (тобто “субота”). Це руде створіння з поросячим носиком, яке може виконувати бажання. А ви знали, що вперше він з’явився у книжці “Що не день, то субота” ще у 1973 році? І з того часу стало зрозуміло: це не просто герой – це феномен.

Суботик з’являється в житті пана Пляшкера – нудного й боязкого чоловіка. І що починається? Трансформація. Ні, не магічна. А людська.

“З появою Суботика життя пана Пляшкера перестало бути сірим. Він уперше зробив те, чого боявся. І вперше – посміхнувся від серця”.

І саме в цьому фішка Маара. Він не змінює світ глобально. Він змінює кожну людину окремо – через радість, доброту і трохи абсурду.

Серія про Суботика виросла з 1 книжки до справжньої епопеї. Тільки українською переклали перші п’ять:

• Що не день, то субота (1973)
• Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу (1980)
• Китобус, або Нові цятки для Суботика (1992)
• Суботик для Мартіна Пляшкера (1996)
• Суботик у небезпеці (2002)

Це не просто пригоди – це повноцінне дорослішання. І не тільки для дітей.

А ви знали про український слід?

Твори Пауля Маара не оминули і нашої країни. Його перекладали знані українські перекладачі: Євгенія Горева, Ольга Сидор, Олекса Логвиненко. А видавництва – подбали, щоб ці книги дійшли до кожного, хто потребує трохи казки.

І це не лише Суботик. Перекладено також книжки про пана Белло – “Пан Белло і блакитне диво” та “Новеньке про пана Белло”.

Трошки більше, ніж просто автор

Пауль Маар – не лише письменник. Він також ілюстратор, драматург, лауреат купи престижних премій – Німецької дитячої літературної, Премії братів Грімм, Премії Е. Т. А. Гофмана. А ще – людина, яка навчилася перетворювати втрати на історії, біль – на гумор, а самотність – на друзів у вигляді героїв.

“Я створюю те, чого мені бракувало в дитинстві” – зізнається Маар. І робить це вже понад пів століття.

Він живе у Бамбергу разом із родиною, пише нові історії – і, здається, ніколи не перестане.

Фінальна думка

Життя Пауля Маара – це доказ того, що іноді саме вигадані історії – найправдивіші.