Сюжетний ланцюжок подій новели «Вождь червоношкірих» О. Генрі
Дозвольте повідомити: ця новела – справжній калейдоскоп пригод, де кожна подія хвацько б’є по уяві. Якщо ви шукаєте приклад історії, у якій злодії самі стають жертвами, то “Вождь червоношкірих” – саме те, що треба.
Викрадення, що здавалось легким
Тож сталося ось що. Сем і Білл, двоє хитрих шахраїв, вирішують, що найпростіше дістати гроші – це вкрасти сина місцевого багатія Ебенезера Дорсета. І наче все логічно: маленьке містечко Поплар-коув, батько – серйозна шишка, грошей вистачає.
“Їм не вистачало двох тисяч доларів на проведення шахрайської спекуляції”.
Поміркуйте: два дорослих чоловіки, замість чесно заробляти, полізли в дику авантюру. І от вони підходять до будинку, де їхня “золота рибка” жбурляє каміння в кота. Перший дзвіночок – хлопчик не схожий на звичайну дитину.
“Хлопчисько жбурляє камінням в кошеня, що сидить на паркані”.
Цікаво те, що вже тоді Білл здогадався – ця історія стане їм боком.
Гра, що перетворилася на катастрофу
Зачекай, це не здається правильним… Але хлопчик, замість злякатися, вирішує, що потрапив у казкову пригоду. Він одразу бере ситуацію під контроль і оголошує себе головним – Вождем червоношкірих.
“Хлопчисько оголосив себе Вождем червоношкірих”.
І почалось. Сем і Білл стали його іграшками. Джонні змушував їх грати в індіанців, розкладав багаття, майстрував зброю. А найсмішніше – бідолаха Білл мусив возити малого верхи на собі, немов кінь.
“Біллові довелося проскакати дев’яносто миль у вигляді коня”.
Уявіть тільки: викрадач, що мріє про легкі гроші, тепер паше, як гнідий на ярмарку.
Розвиток подій і перші поразки
І ось, коли Білл уже на межі, Сем пише листа з вимогою викупу. Тисячі півтори – не так і багато, правда? Але Ебенезер Дорсет не поспішав рятувати сина. Як вам таке: ніхто в місті навіть не організував пошуки хлопчика!
“Сем вирішує пройтись у напрямку містечка, щоб побачити, як місцеві проводять пошуки Джонні, але нікого не зустрів”.
Це вже другий дзвіночок. Джонні ніхто особливо й не чекає вдома. І тепер стало зрозуміло: все пішло шкереберть.
Ескалація шаленства
Тим часом хлопчик зовсім втрачає гальма. Він намагається зняти скальп із Білла, кидати гарячу картоплину й каміння, майструє пращу. Хочете дізнатись щось цікаве? Білл, дорослий чоловік, який мав би бути грізним злочинцем, почав буквально боятися свого “бранця”.
“Вождь червоношкірих сидить на Біллі верхи з ножем у руці і збирається знімати з Білла скальп”.
Не дивно, що Білл мріяв, щоб цей нічний кошмар скінчився.
Відчайдушні спроби відкупитись
І тут приходить відповідь від містера Дорсета. А ви знали, що замість викупу злодії отримали рахунок?
“Він погоджується взяти сина назад, якщо викрадачі доплатять йому 250 доларів”.
Чесно кажучи, цей момент – вершина всієї іронії. Сем і Білл розуміють: або платять і тікають, або лишаються назавжди в заручниках у дитини.
Геніальний фінал
Дозвольте я проясню: фінал – справжня перлина комедійного сюжету. Хлопчик не тільки не хоче йти додому, а й чіпляється за Білла так, що його доводиться буквально відривати від ноги.
“Джонні вчепився за ногу Білла, як п’явка”.
Тільки уявіть собі цю сцену: дорослі злочинці платять гроші за повернення заручника і ще мають бігти з міста, поки той не знову не повернувся.
Підсумок подій
Щоб краще зрозуміти логіку, ось короткий ланцюжок ключових етапів сюжету:
- Викрадення Джонні біля дому.
- Перша спроба втечі хлопчика від злодіїв, що провалилася.
- Гра в індіанців, яка перетворилася на тортури.
- Лист із вимогою викупу, що залишився без відповіді.
- Занепад духу Білла після нічних атак Джонні.
- Лист Дорсета із пропозицією викупу навпаки.
- Здача дитини та поспішна втеча викрадачів.
Це може вас здивувати, але все це розгортається буквально за кілька днів. І кожен етап підсилює головну ідею: злочин не завжди приносить прибуток.
Кілька фактів для роздумів
- Сюжет новели – класика іронії. Автор спеціально створив ефект “бумеранга”, коли зло повертається до винуватця.
- Герої – живі й виразні. Їхня поведінка – це ілюстрація людських слабкостей.
- Комізм – головна зброя. Автор сміливо висміює і самовпевненість, і дурість.
Висновок
Ця історія доводить: інколи навіть найкращий план може обернутись безглуздям. І, чесно кажучи, краще бути чесним, ніж опинитись у ролі коня для вождя червоношкірих.
