Ліна Костенко

Чесно кажучи, символіка цього твору настільки соковита й промовиста, що схожа на дерево, під яким можна сховатися від спеки байдужості.

Хочу сказати, що “Давидові Псалми” Ліни Костенко – це не просто поезія. Це цілий моральний кодекс, закладений у ритмічних рядках.

А ви знали, що короткий вірш може вмістити в собі цілу націю, її біль, пам’ять, тишу й надію? Вірш «Українське

Чи бували ви колись у селі, де навіть повітря здається теплішим, а час — повільнішим? Де під хатою пахне любистком,

Уявіть собі: стоїть хатка. Біла-біла. Навколо — любисток, жоржини, вишні, патлашки. А на призьбі — дід і баба. Наче фреска

Є поезії, які не просто читаєш — ти в них заходиш. Як у стару хату, що пахне вишнями, вицвілими образами

Хто сказав, що трагедія завжди кричить? Іноді вона мовчить. Вона тихенько сидить на призьбі, спостерігає, як хитаються жоржини, як курочка

Чи вам знайоме відчуття, коли прочитаний вірш живе у вас ще довго після того, як останній рядок давно перегорнуто? Коли

Уявіть собі тихий сільський ранок. Вишні ще не обсипались, у дворі — любисток, а лелека, ніби старенький дідусь, опускається на

От скажіть чесно: коли востаннє ви зупинялися посеред буденного шуму й слухали тишу? Ту справжню — ледь чутну, з запахом