Заповіт (Як умру то поховайте…)

Вірш “Заповіт” часто читають як історичний документ, але його справжня сила в іншому. Тарас Шевченко говорить із читачем про відповідальність,

“Заповіт” – текст, у якому слово працює як дія. У кількох строфах Тарас Шевченко поєднав особисту сповідь, громадянський заклик і

Вірш “Заповіт” часто називають програмним текстом української літератури, але це формулювання мало що пояснює. Насправді тут ідеться про дуже чітку

Головна думка “Заповіту” зводиться до простої, але жорсткої формули: свобода народу має ціну, і цю ціну платить не хтось абстрактний,

“Заповіт” – один із тих текстів, які читають швидко, а думають довго. У кількох строфах Тарас Шевченко зібрав мотиви особистої

Вірш “Заповіт” – один із найкоротших текстів у шкільній програмі й водночас один із найнасиченіших за сенсами. У ньому Тарас

Художні засоби вірша “Заповіт” допомагають зрозуміти, чому кілька строф мають такий сильний вплив. Мова, образи й синтаксис працюють разом, створюючи

Історія написання вірша “Заповіт” – це поєднання особистої кризи Тараса Шевченка й напруженого часу для України. Обставини появи твору пояснюють,

План вірша “Заповіт” допомагає побачити внутрішню логіку тексту Тараса Шевченка: від особистого прохання – до жорсткого заклику і тихого післяслова.

Вірш “Заповіт” Тараса Шевченка тримається не лише на прямому заклику, а й на густій системі символів. Саме образи роблять текст