Мої враження (відгук) від збірки «Сад божественних пісень» Г. Сковороди
Знаєте, бувають книги, які наче проростають у голові — спершу тихо, ніби трава крізь асфальт, а потім — бах! —
Читати даліЗнаєте, бувають книги, які наче проростають у голові — спершу тихо, ніби трава крізь асфальт, а потім — бах! —
Читати даліУявіть: тиша. Сільський пейзаж, подих вітру в гілках, гомін пташок над ставом. І серед цієї ідилії — мандрівний філософ, який
Читати даліУявіть собі: поезія, яка не просто римується — вона мислить, дихає, сперечається з владою, підколює панів і водночас тихенько шепоче
Читати далі