План п’єси «97» Миколи Куліша

А ви знали, що п’єса «97» Миколи Куліша – це не просто драматичний твір, а справжній зріз епохи, де зіткнулися старий і новий світи? Українське село 1920-х років, розкуркулення, революційний фанатизм, боротьба за виживання – усе це переплетено в напруженій історії, що тримає читача в напрузі до самого фіналу.

Щоб краще зрозуміти розвиток подій, розглянемо сюжет п’єси покроково, розділивши його на ключові етапи.

Дія перша: напруга зростає

1. Голод і боротьба за освіту – у хаті бідняка Стоножки його син Вася вчить грамоті сусіда Копистку. Мати Ганна сердиться через це, бо їм нічого їсти.
2. З’являються черниці – вони розповідають, що більшовики закрили монастир і зневажили віру, нагнітаючи паніку серед селян.
3. Розкривається конфлікт – Копистка звинувачує черниць у брехні та відправляє Васю слідкувати за ними.
4. Поява Панька та самогонка – у хаті з’являється секретар сільради Панько, всі п’ють, розмовляють про революцію, а дід Юхим розповідає спогади.
5. Гиря та його багатство – одночасно в хаті куркуля Гирі збираються однодумці, йдуть розмови про те, що більшовики скоро падуть.

Дія друга: вибір сторони

1. Гиря організовує спротив – в його хаті читають акафісти, поширюють чутки про «знаки на небі» та антиреволюційні настрої.
2. Лизя та Панько – секретар сільради стає на бік Гирі, бо хоче одружитися з його дочкою.
3. Викриття Панька – голова сільради Смий дізнається, що Панько видав Гирі довідку про те, що його млин «не працював», хоча це неправда.
4. Гнів Смия – він звинувачує Панька у зраді та хабарництві.
5. Вася повідомляє новину – черниці перебувають у Гирі, що підтверджує їхній зв’язок із куркулями.

Дія третя: конфлікт загострюється

1. Гиря не віддає зерно – хоча люди голодують, він приховує мішки хліба.
2. Підготовка до бунту – Гиря домовляється із Годованим про збройний спротив комнезамівцям.
3. Останні хитрощі Панька – він намагається догодити всім, але стає ізгоєм.
4. Початок арештів – Смий збирає загін, щоб змусити Гирю віддати хліб.
5. Дзвін на тривогу – у церкві починають бити в дзвони, щоб підняти селян на повстання.

Дія четверта: невідворотний фінал

1. Збройне протистояння – комнезамівці приходять до Гирі, він чинить опір.
2. Крах старого ладу – багатії не можуть втримати владу, їх розкуркулюють.
3. Гиря намагається втекти – але його схоплюють.
4. Копистка приймає рішення – тепер він остаточно стає на бік радянської влади.
5. Фінал – звучить фраза «Трах-тара-рах, резолюцію прийнято!», яка символізує перемогу революції.

Висновок

Як бачимо, сюжет п’єси «97» розгортається за класичним драматичним принципом: від поступового нагнітання напруги до кульмінації, після якої приходить неминучий фінал. Це не просто історія про село – це драма про зіткнення ідеологій, про моральний вибір, який ставав фатальним для багатьох.

Чи можна сказати, що революція принесла щастя? Навряд. Чи виправдалися надії селян? Також ні. Але ця п’єса чітко показує, що зміни – невідворотні, і від них нікуди не втечеш.

А що ви думаєте про фінал твору? Чи могли події розгорнутися інакше?